Прикладне спрямування включає уміння математично досліджувати реальні явища, складати математичні моделі задач, розв'язувати їх та зіставляти знайдені результати з реальними.
Загальновідомо, що пізнання може виникати в результаті живого споглядання або внаслідок мислення, яке спирається на реальні зв'язки розглядуваних понять. Учень не може користуватись абстрактним мисленням. Конкретна основа потрібна на всіх рівнях використання абстрактних понять. Задачі прикладного характеру мають важливе значення насамперед для виховання в учнів інтересу до математики за умови забезпечення мотивації навчання: кожне нове поняття чи положення повинно, по можливості, вводитись у задачах практичного характеру. Такі задачі переконуватимуть учнів у потребі вивчення нового теоретичного матеріалу і показиватимуть, що математичні абстракції виникають із задач, поставлених реальною дійсністю. Задачі прикладного змісту допомагають розкрити наукове і практичне значення матеріалу, що вивчається, пробуджують в учнів активне мислення і є ефективним стимулом для розвитку та зміцнення відповідних інтересів. Також слід вводити в навчально-виховний прцес прктичні роботи. Наприклад, у 9 класі при вивченні математичної статистики можна дати учням прктичне завдання для дослідження того чи іншого явища. (Опис таких завдань можна прочитати на сторінці "Алгебра")
Немає коментарів:
Дописати коментар